Редакційна політика

Галузь та проблематика

Наукові статті, що публікуються у Віснику серії «Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів»  висвітлюють широке коло проблем, а саме: інноваційні технології та розробки в різних областях промисловості; моделювання як інструмент інноваційного розвитку; енерго- та ресурсозбереження як завдання і технології інновацій; інноваційні заходи для оцінки екологічного, економічного та соціально-правового статусу та стану підприємств.

 

Політика розділів

Статті

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Інноваційні технології й наукові розробки

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Моделювання як інструмент інноваційного розвитку

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Енерго- та ресурсозбереження як задачі та технології інновацій

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Інноваційні заходи різного призначення у навчанні

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Інноваційні заходи для оцінки виробництва склокристалічних матеріалів та покриття різного призначення

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Інноваційні заходи для оцінки економічного стану підприємств

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Інноваційні заходи різного призначення для комплексних проектів

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується
 

Процес рецензування

На першому етапі всі рукописи статей, залежно від їх спрямування і тематики, надходять до членів редакційної колегії, відповідальних за науковий рівень статей кожного з розділів журналу на предмет їх відповідності до політики журналу, вимог і рубрик журналу, перевірку на плагіат. Процес розгляду рукопису займає, як правило, 7–10 днів.

 

Періодичність публікації

2 номери на рік

 

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

 

Про кафедру ІТПА

Сучасна кафедра інтегрованих технологій, процесів і апаратів (ІТПА, 2005 р.) починалась з дисципліни "Загальна хімічна технологія", яка в збережених архівах університету згадується в 1927 р. Тоді професор М. Д. Зуєв почав читати курс загальної хімічної технології з елементами розрахунку процесів і апаратів та контрольно-вимірювальних приладів студентам Харківського хіміко-технологічного інституту (ХХТІ). У 1930 р. курс процесів і апаратів було виділено в окрему дисципліну. Наприкінці 1933 р. Некрич Максим Ісидорович, який закінчив у свій час Сорбонну (Франція) і став професором, очолив кафедру загальної хімічної технології, процесів і апаратів (ЗХТ, ПА). При організації Харківського політехнічного інституту (ХПІ) у 1949 р. завідуючим кафедрою ЗХТ, ПА було призначено заступника директора реорганізованого ХХТІ, доцента, у подальшому доктора технічних наук, професора Гончаренка Григорія Костянтиновича. Він був керівником кафедри до 1976 р. У 1977 р. кафедру ЗХТ, ПА очолив на той час проректор ХПІ, кандидат технічних наук, доцент, згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений робітник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України Товажнянський Леонід Леонідович, який є зараз Почесним ректором Націо­нального технічного університету «Харківський політехнічний інститут». У 2002 р. виконуючим обов’язки завідуючого кафедрою ЗХТ, ПА було призначено професора, доктора технічних наук Ведя Валерія Євгеновича; з 2016 р. – завідувач кафедри ІТПА. З 2004 р. кафедра розпочала підготовку студентів зі спеціальності «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва» за спеціалізацією «Інтегровані технології і енергозбереження»; подробиці з напрямків розвитку кафедри на сайті НТУ «ХПІ».

Постійне прагнення викладачів вищих навчаль­них закладів та науковців України, зокрема НТУ «ХПІ», до удосконалення компетентністної професійної підготовки майбутніх фахівців у галузях хімічної, біохімічної та харчової промисловості спонукає до пошуків нових сучасних методів викладання дисциплін, впровадження інно­ваційних комплексних технологій на усіх стадіях навчання. Концептуальні положення з організації різновидів науково-обгрунтованої технічної та технологічної професійної підготовки майбутніх фахівців в Україні представлені у опублікованих наукових роботах викладачів, докторантів, аспірантів і студентів; подробиці за змістом Вісника НТУ «ХПІ», Серія Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів

Наукова тематика серії Вісника НТУ «ХПІ» сприяє розвитку технологій інноваційного навчання і розвитку компетентностей студентів, викладачів, наукових співробітників як бази фундаментальних та професійних знань, так і організаційних навиків, які набуваються в процесі комплексного проектування. Авторами статей нашої серії є викладачі, науковці, аспіранти, студенти з ЄС, наприклад, Німеччини та Фінляндії, і пострадянського простору, наприклад, РФ та Казахстан. Автори статей серії з України також представляють різні міста, наприклад, Одеса, Київ, Львів, Ужгород, Полтава, Мелітополь, Харків та ін.

 

Політика Серії Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів Вісника НТУ «ХПІ»

Політика Серії Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів Вісника НТУ «ХПІ» зв’язана з Виконавчою радою Європейської федерації хімічної інженерії (EFCE), яка визнала Українську асоціації хімічної і харчової інженерії (CFE-UA) в якості членів EFCE з правом голосу. Історія створення CFE-UA розпочалася у Національному університеті «Львівська політехніка», де 21–23 вересня 2016 року відбувся 4-й міжнародний конгрес «Захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування», в роботі якого прийняли участь провідні вчені університетів України та Польщі за фаховим профілем. Засновники Конгресу: Міністерство освіти і науки України, Львівська обласна державна адміністрація, Національний університет «Львівська політехніка», Західний науковий центр НАН України і Міністерства освіти і науки України, Всеукраїнська екологічна ліга. Професора кафедри ІТПА НТУ «ХПІ» Капустенко П.О. і Ведь В.Є. зробили пленарну доповідь на конгресі щодо роботи Європейської федерації хімічної інженерії. Підсумком обговорення цієї доповіді було прийняття рішення конгресу про створення робочої групи при НТУ «ХПІ», котра б відповідала за організацію і впровадження заходів щодо об’єднання вчених України відповідного профілю у асоціацію хімічної і харчової інженерії. За проханням конгресу CFE-UA очолив член-кореспондент НАН України Товажнянський Л.Л. на громадських засадах; створено робочу групу асоціації із членів кафедри ІТПА НТУ «ХПІ»: проф. Ведь В.Є., проф. Капустенко П.О. Секретарем робочої групи призначено проф. каф. ІТПА Бухкало С.І. EFCE люб'язно запрошує членів Товариства Української асоціації в робочі групи EFCE, висування нових делегатів в Робочу групу EFCE – унікальна можливість для компаній, організацій і урядів внести свій вклад в розвиток і рішення сучасних і прогресивних наукових та технічних питань, пов'язаних з хімічними та харчовими технологіями, а також хімічним машинобудуванням, з метою вирішення глобальних завдань. Європейська федерація хімічної інженерії EFCE регулярно публікує інформаційну газету, вона запрошує нас до відправки їм інформації про місію CFE-UA в суспільстві та останніх/запланованих заходах для організації публікації в газеті. Європейська федерація хімічної інженерії (EFCE) являє собою об’єднання національних неприбуткових федерацій (асоціацій) хімічної інженерії. Вона була створена у 50-х роках минулого сторіччя з метою сприяння кооперації у Європі національних неприбуткових професійних наукових та технічних об’єднань для забезпечення прогресу хімічної інженерії та розробки сучасних засобів та технологій. Структура EFCE включає в себе робочі групи та секції з основних напрямків хімічної та харчової інженерії. Найменування секцій: 1) проектування та інженерія цільового продукту; 2) харчової інженерії; 3) мембранної інженерії; 4) сталого розвитку. Робочі групи федерації: 1) освіти; 2) комп’ютерної процесної інженерії; 3) безпеки на виробництві та мінімізації шкідливих промислових викидів; 4) інженерія хімічних реакцій; 5) сепарація рідин; 6) електрохімічна інженерія; 7) кристалізація; 8) течія багатофазних середовищ; 9) змішання; 10) механіка подрібнених твердих фаз; 11) статична електрика у промисловості; 12) сушка; 13) роздроблення та класифікація; 14) системи ідентифікації часток; 15) технології високого тиску; 16) інженерія полімерних реакцій; 17) агломерація; 18) інтенсифікація процесів; 19) термодинаміка та транспортні властивості; 20) дизайн та якість. В даний момент CFE-UA являється структурно складовою частиною EFCE. Вчені України представлені в робочих групах – 2 (проф. П. О. Капустенко, НТУ «ХПІ»), – 4 (проф. А. А. Фокін, НТУУ «КПІ»), та – 15 (академік А. А. Долинський, ІІТ НАН України). З метою підвищення визнання досягнень української хімічної і харчової інженерії вченими Європейської спільноти задачами CFE-UA вважаються: 1) підвищення рівня цитування наукових робіт у міжнародних науково-метричних базах; 2) зміцнення представництва України в робочих групах та секціях EFCE делегатами від асоціації CFE-UA за означеними напрямками; 3) сприяння безкоштовній публікації наукових розробок членів асоціації у провідних європейських журналах; 4) публікація матеріалів рекламного напрямку виробників та розробників хімічної і харчової продукції у виданнях; 5) надання регулярної інформації про проведення різного рівня міжнародних конференцій, форумів та семінарів в Україні та Європі; 6) утворення сприятливих умов для участі молодих вчених у Європейських конференціях за рахунок, наприклад, зниження суми організаційних внесків; 7) сприяння підвищенню професійного та етичного рівня своїх членів шляхом надання їм безкоштовної методологічної і консультаційної допомоги, організація і проведення лекцій, семінарів та інших заходів; 8) надання майданчиків і площ для проведення занять, тренувальних заходів і оздоровчих практик; 9) розробка пропозицій до державних програм, законодавчих актів, спрямованих на розвиток і удосконалення громадського суспільства в Україні, Євросоюзі та інших країнах, сприяння втіленню їх у життя, і т.і. CFE-UA сприятиме співробітництву вчених та виробників хімічної та харчової промисловості України з EFCE для загального розвитку хімічної та харчової промисловості.

Інноваційні технології й наукові розробки: 1) Розроблені принципові рішення випарних водо- і повітроохолоджувачів непрямого типу з пониженою межею охолодження. Нові рішення дозволяють понизити межу випарного охолодження середовищ в охолоджувачах-чилерах від температури мокрого термометра повітря, що поступає в охолоджувач, до температури точки роси. Насадка тепло-масообмінних апаратів плівкового типу виконана на основі багатоканальних композицій з полімерних матеріалів. Запропонована модель, що описує ефективність процесів спільного тепло-масообміну у випарних водоохолоджувачах – градирнях і низькотемпературних чилерах. Виконаний, на підставі отриманих експериментальних даних по ефективності процесів тепло-масообміну, порівняльний аналіз можливостей розроблених водоохолоджувачів, що підтвердив високу ефективність нових рішень (розробки ОНПУ, автори Денисова А.Є., Дорошенко О.В. одноосібно та у співавторстві з магістрами та аспірантами).

 

Моделювання як інструмент інноваційного розвитку: 1) Визначені аспекти комп’ютерного моделювання процесів, що протікають при утворенні гелів харчових плівкоутворюючих. Наведені карти поверхнево-потенційної енергії димерів уронатних полісахаридів та основні характеристики стійких конформерів високогулуронатного альгінату натрію та пектину низькоетерифікованого амідованого  дозволяють у достатній мірі адекватно відобразити етапи формування реальних колоїдних розчинів у процесі золь-гель перетворення. Результати роботи стали науковим підґрунтям для розробки технології харчових покриттів, що самоорганізуються за стадартних умов та біодеградують (розробки Дніпровського НУ імені Олеся Гончара, автори Кондратюк Н.В., Оковитий С.І., Пивоваров Є.П. одноосібно та у співавторстві з магістрами). 

 

Енерго- та ресурсозбереження як задачі та технології інновацій: 1) Ефективнa рекуперація тепла має першорядне значення для вирішення проблеми ефективного використання енергії та подальшого скорочення споживання палива і викидів парникових газів. Для вирішення цієї проблеми можна використовувати різні стратегії, але для всіх підходів потрібно ефективне теплообмінне обладнання (розробки НТУ «ХПІ», автори Товажнянський Л.Л., Капустенко П.О., Арсеньєва О.П. одноосібно та у співавторстві). 2) Вирішення сучасних високоефективних науково-обгрунтованих задач теорії та практики для процесів ідентифікації-класифікації та утилізації-модифікації поліолефінів як полімерної частки твердих побутових відходів (ТПВ). Розроблені методи ідентифікації-класифікації сировини – полімерної частки твердих побутових відходів, а також методи контролю властивостей вторинних полімерів з метою вибору науково-обгрунтованих методів переробки та утилізації-модифікації вторинних полімерів; розробки необхідних технологічних схем для різновидів вторинних полімерів і устаткування для переробки полімерних відходів у вироби нового асортименту; вибору підприємств для реалізації утилізації полімерів і виду енергетичних ресурсів для втілення цих проектних рішень (розробки Бухкало С.І.).

 

Інноваційні заходи для оцінки екологічної безпеки підприємств утилізації-модифікації полімерної частки ТПВ: 1) Дослідження спрямовані на вивчення таких питань, як виявлення механізмів ідентифікації синергетичних процесів, їх наукового обґрунтування та розробка синергетичних моделей утилізації-модифікації значної полімерної частки твердих побутових відходів. При цьому враховувалися фактори зміни фізико-хімічних, фізико-механічних, молекулярних та інших властивостей поліолефінів у процесі їх первинної експлуатації.