Про журнал

Галузь та проблематика

ЕТИЧНІ НОРМИ

Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів дотримується норм та правил, встановлених міжнародним Комітетом з етики публікацій (Committee on Publication Ethics (COPE).

Автори повинні гарантувати, що їх стаття не містить наклепницькі й протизаконні висловлювання, матеріали й твердження та не зазіхає на права (включаючи без обмежень авторське право, або права на патент чи торгову марку) інших осіб і не містить матеріали чи інструкції, які можуть заподіяти шкоду або завдати втрат третім особам.

Автори можуть направити для публікації тільки ті матеріали, які є оригінальною роботою. Якщо до статті включаються уривки з робіт або наявні зазначення на роботи, що охороняються авторським правом і належать третім особам, то автори зобов’язані отримати усі необхідні письмові дозволи власників авторського права на всі використання та зробити відповідне посилання на першоджерело.

Вимоги до оригінальності матеріалів і політика стосовно плагіату

Для розгляду приймаються рукописи, які раніше повністю або частково не були опубліковані (на будь-якій мові, у друкованій або електронній формі) і які не направлені для можливої публікації до редакцій інших наукових фахових видань.

Плагіат, тобто привласнення або використання без дозволу автора і без посилання на нього тих чи інших матеріалів наукового твору, неприпустимий у будь-якій його формі. Це стосується, серед іншого, (1) використання чужих ідей, виразів в їх оригінальній формі або у відредагованій формі без належних посилань; (2) копіювання або переказу (виклад іншими словами) окремих частин і розділів чужих робіт (без зазначення їх автора(ів) та відповідного цитування); (3) привласнення собі наукових результатів, отриманих іншими авторами. Використання авторами своїх власних раніше опублікованих даних, слів і виразів без належного цитування розглядається як автоплагіат і також є неприпустимим.

Рукописи, у яких будуть виявлені елементи плагіату, відхиляються і не публікуються, незалежно від стадії їх розгляду й обробки.

Неприйнятним з точки зору загальновживаних етичних норм є одночасне направлення одного і того ж рукопису на розгляд у різні журнали. У таких випадках рукопис також не приймається до публікації, незалежно від його наукового рівня.

Редакція залишає за собою право застосовувати санкції стосовно авторів, які порушили викладені вище етичні норми (за рішенням редколегії статті таких авторів можуть не прийматися до розгляду протягом певного проміжку часу).

Етичні зобов'язання членів редакції журналу

1. Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов'язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.

2. Член редакції повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожну належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів). Член редакції може, проте, взяти до уваги зв'язок рукопису, що розглядається в даний момент, з іншими, представленими раніше роботами тих ж самих авторів.

3. Член редакції повинен наскільки можливо швидко розглядати рукописи, представлені до публікації.

4. Уся відповідальність за прийняття або відхилення рукопису лежить на члені редакції. Відповідальний і зважений підхід до виконання цих обов'язків зазвичай має на думці, що член редакції бере до уваги рекомендацію рецензента - доктора наук відповідного наукового напряму відносно якості і достовірності рукопису, представленого до публікації. Проте рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо член редакції вважає, що вони не відповідають профілю журналу.

5. Члени редакції не повинні представляти іншим особам ніяку інформацію, пов’язану з вмістом рукопису, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису. Після позитивного рішення члена редакції стаття публікується у журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.

6. Допускається поширення по електронних мережах будь-яких статей з журналу або витягів з них, але при такому поширенні посилання на першоджерело обов'язкове. Забороняється видання і/або поширення матеріалів журналу третіми особами або організаціями на паперових і твердих електронних носіях.

7. Відповідно до міжнародного законодавства в частині дотримання авторського права на електронні інформаційні ресурси, матеріали сайту, електронного журналу або проекту не можуть бути відтворені повністю або частково в будь-якій формі (електронною або друкарською) без попередньої письмової згоди авторів і редакції журналу. При використанні опублікованих матеріалів у контексті інших документів потрібне посилання на першоджерело.

8. Член редакції повинен поважати інтелектуальну незалежність авторів.

9. Відповідальність і права члена редакції журналу відносно будь-якого представленого рукопису, автором якого є сам член редакції, мають бути делеговані якій-небудь іншій кваліфікованій особі.

10. Неопублікована інформація, аргументи або інтерпретації, розкриті в представленому рукописі, можуть бути використані у власних дослідженнях члена редакції тільки з відома автора. Якщо рукопис настільки близько пов'язаний із нинішніми або минулими дослідженнями члена редакції, що може виникнути конфлікт інтересів, член редакції повинен вжити заходи до того, щоб яка-небудь інша кваліфікована особа перейняла на себе редакційну відповідальність за цей рукопис.

11. Якщо члену редакції представлені переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, опублікованої в журналі, є помилковими, член редакції повинен сприяти публікації відповідного повідомлення, що вказує на цю помилку і, якщо можливо, виправляє її. Це повідомлення може бути написане особою, що виявила цю помилку, або незалежним автором.

12. Автор може зажадати, щоб член редакції не долучав деяких рецензентів при розгляді рукопису. Проте член редакції може прийняти рішення використовувати одного або декількох з цих рецензентів, якщо він вважає, що їх думки важливі для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні протиріччя між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.

 Етичні зобов’язання рецензентів

1. Оскільки рецензування рукописів є істотним етапом у процесі публікації і, таким чином, у реалізації наукового методу як такого, кожен учений зобов'язаний виконувати певну долю робіт з рецензування.

2. Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.

3. Рецензент повинен об'єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен поважати інтелектуальну незалежність авторів.

4. Рецензент повинен враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли даний рукопис близько пов'язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента. Якщо є сумніви, рецензент повинен одразу повернути рукопис без рецензії, вказавши на конфлікт інтересів.

5. Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв'язки, і якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про рукопис.

6. Рецензент повинен поводитися з рукописом, присланим на рецензію, як з конфіденційним документом. Він не повинен показувати рукопис іншим особам або обговорювати її з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.

7. Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб члени редакції і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.

8. Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується; при цьому слід враховувати, що зауваження по недостатньому цитуванню власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Рецензент повинен звернути увагу головного редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.

9. Рецензент повинен своєчасно надати відгук.

10. Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даному рукописі, якщо на це немає згоди автора. Проте, коли така інформація вказує на те, що деякі з власних досліджень рецензента можуть виявитися безрезультатними, припинення такої роботи рецензентом не суперечить етичним нормам.

Наукові статті, що публікуються у Віснику серії «Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів»  висвітлюють широке коло проблем, а саме: інноваційні технології та розробки в різних областях промисловості; моделювання як інструмент інноваційного розвитку; енерго- та ресурсозбереження як завдання і технології інновацій; інноваційні заходи для оцінки екологічного, економічного та соціально-правового статусу та стану підприємств.

Процес рецензування

На першому етапі всі рукописи статей, залежно від їх спрямування і тематики, надходять до членів редакційної колегії, відповідальних за науковий рівень статей кожного з розділів журналу на предмет їх відповідності до політики журналу, вимог і рубрик журналу, перевірку на плагіат. Процес розгляду рукопису займає, як правило, 7–10 днів.

Періодичність публікації

2 номери на рік

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Про кафедру ІТПА

Сучасна кафедра інтегрованих технологій, процесів і апаратів (ІТПА, 2005 р.) починалась з дисципліни "Загальна хімічна технологія", яка в збережених архівах університету згадується в 1927 р. Тоді професор М. Д. Зуєв почав читати курс загальної хімічної технології з елементами розрахунку процесів і апаратів та контрольно-вимірювальних приладів студентам Харківського хіміко-технологічного інституту (ХХТІ). У 1930 р. курс процесів і апаратів було виділено в окрему дисципліну. Наприкінці 1933 р. Некрич Максим Ісидорович, який закінчив у свій час Сорбонну (Франція) і став професором, очолив кафедру загальної хімічної технології, процесів і апаратів (ЗХТ, ПА). При організації Харківського політехнічного інституту (ХПІ) у 1949 р. завідуючим кафедрою ЗХТ, ПА було призначено заступника директора реорганізованого ХХТІ, доцента, у подальшому доктора технічних наук, професора Гончаренка Григорія Костянтиновича. Він був керівником кафедри до 1976 р. У 1977 р. кафедру ЗХТ, ПА очолив на той час проректор ХПІ, кандидат технічних наук, доцент, згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений робітник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України Товажнянський Леонід Леонідович, який є зараз Почесним ректором Націо­нального технічного університету «Харківський політехнічний інститут». У 2002 р. виконуючим обов’язки завідуючого кафедрою ЗХТ, ПА було призначено професора, доктора технічних наук Ведя Валерія Євгеновича; з 2016 р. – завідувач кафедри ІТПА. З 2004 р. кафедра розпочала підготовку студентів зі спеціальності «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва» за спеціалізацією «Інтегровані технології і енергозбереження»; подробиці з напрямків розвитку кафедри на сайті НТУ «ХПІ».

Постійне прагнення викладачів вищих навчаль­них закладів та науковців України, зокрема НТУ «ХПІ», до удосконалення компетентністної професійної підготовки майбутніх фахівців у галузях хімічної, біохімічної та харчової промисловості спонукає до пошуків нових сучасних методів викладання дисциплін, впровадження інно­ваційних комплексних технологій на усіх стадіях навчання. Концептуальні положення з організації різновидів науково-обгрунтованої технічної та технологічної професійної підготовки майбутніх фахівців в Україні представлені у опублікованих наукових роботах викладачів, докторантів, аспірантів і студентів; подробиці за змістом Вісника НТУ «ХПІ», Серія Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів

Наукова тематика серії Вісника НТУ «ХПІ» сприяє розвитку технологій інноваційного навчання і розвитку компетентностей студентів, викладачів, наукових співробітників як бази фундаментальних та професійних знань, так і організаційних навиків, які набуваються в процесі комплексного проектування. Авторами статей нашої серії є викладачі, науковці, аспіранти, студенти з ЄС, наприклад, Німеччини та Фінляндії, і пострадянського простору, наприклад, РФ та Казахстан. Автори статей серії з України також представляють різні міста, наприклад, Одеса, Київ, Львів, Ужгород, Полтава, Мелітополь, Харків та ін.

Політика Серії Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів Вісника НТУ «ХПІ»

Політика Серії Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів Вісника НТУ «ХПІ» зв’язана з Виконавчою радою Європейської федерації хімічної інженерії (EFCE), яка визнала Українську асоціації хімічної і харчової інженерії (CFE-UA) в якості членів EFCE з правом голосу. Історія створення CFE-UA розпочалася у Національному університеті «Львівська політехніка», де 21–23 вересня 2016 року відбувся 4-й міжнародний конгрес «Захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування», в роботі якого прийняли участь провідні вчені університетів України та Польщі за фаховим профілем. Засновники Конгресу: Міністерство освіти і науки України, Львівська обласна державна адміністрація, Національний університет «Львівська політехніка», Західний науковий центр НАН України і Міністерства освіти і науки України, Всеукраїнська екологічна ліга. Професора кафедри ІТПА НТУ «ХПІ» Капустенко П.О. і Ведь В.Є. зробили пленарну доповідь на конгресі щодо роботи Європейської федерації хімічної інженерії. Підсумком обговорення цієї доповіді було прийняття рішення конгресу про створення робочої групи при НТУ «ХПІ», котра б відповідала за організацію і впровадження заходів щодо об’єднання вчених України відповідного профілю у асоціацію хімічної і харчової інженерії. За проханням конгресу CFE-UA очолив член-кореспондент НАН України Товажнянський Л.Л. на громадських засадах; створено робочу групу асоціації із членів кафедри ІТПА НТУ «ХПІ»: проф. Ведь В.Є., проф. Капустенко П.О. Секретарем робочої групи призначено проф. каф. ІТПА Бухкало С.І. EFCE люб'язно запрошує членів Товариства Української асоціації в робочі групи EFCE, висування нових делегатів в Робочу групу EFCE – унікальна можливість для компаній, організацій і урядів внести свій вклад в розвиток і рішення сучасних і прогресивних наукових та технічних питань, пов'язаних з хімічними та харчовими технологіями, а також хімічним машинобудуванням, з метою вирішення глобальних завдань. Європейська федерація хімічної інженерії EFCE регулярно публікує інформаційну газету, вона запрошує нас до відправки їм інформації про місію CFE-UA в суспільстві та останніх/запланованих заходах для організації публікації в газеті. Європейська федерація хімічної інженерії (EFCE) являє собою об’єднання національних неприбуткових федерацій (асоціацій) хімічної інженерії. Вона була створена у 50-х роках минулого сторіччя з метою сприяння кооперації у Європі національних неприбуткових професійних наукових та технічних об’єднань для забезпечення прогресу хімічної інженерії та розробки сучасних засобів та технологій. Структура EFCE включає в себе робочі групи та секції з основних напрямків хімічної та харчової інженерії. Найменування секцій: 1) проектування та інженерія цільового продукту; 2) харчової інженерії; 3) мембранної інженерії; 4) сталого розвитку. Робочі групи федерації: 1) освіти; 2) комп’ютерної процесної інженерії; 3) безпеки на виробництві та мінімізації шкідливих промислових викидів; 4) інженерія хімічних реакцій; 5) сепарація рідин; 6) електрохімічна інженерія; 7) кристалізація; 8) течія багатофазних середовищ; 9) змішання; 10) механіка подрібнених твердих фаз; 11) статична електрика у промисловості; 12) сушка; 13) роздроблення та класифікація; 14) системи ідентифікації часток; 15) технології високого тиску; 16) інженерія полімерних реакцій; 17) агломерація; 18) інтенсифікація процесів; 19) термодинаміка та транспортні властивості; 20) дизайн та якість. В даний момент CFE-UA являється структурно складовою частиною EFCE. Вчені України представлені в робочих групах – 2 (проф. П. О. Капустенко, НТУ «ХПІ»), – 4 (проф. А. А. Фокін, НТУУ «КПІ»), та – 15 (академік А. А. Долинський, ІІТ НАН України). З метою підвищення визнання досягнень української хімічної і харчової інженерії вченими Європейської спільноти задачами CFE-UA вважаються: 1) підвищення рівня цитування наукових робіт у міжнародних науково-метричних базах; 2) зміцнення представництва України в робочих групах та секціях EFCE делегатами від асоціації CFE-UA за означеними напрямками; 3) сприяння безкоштовній публікації наукових розробок членів асоціації у провідних європейських журналах; 4) публікація матеріалів рекламного напрямку виробників та розробників хімічної і харчової продукції у виданнях; 5) надання регулярної інформації про проведення різного рівня міжнародних конференцій, форумів та семінарів в Україні та Європі; 6) утворення сприятливих умов для участі молодих вчених у Європейських конференціях за рахунок, наприклад, зниження суми організаційних внесків; 7) сприяння підвищенню професійного та етичного рівня своїх членів шляхом надання їм безкоштовної методологічної і консультаційної допомоги, організація і проведення лекцій, семінарів та інших заходів; 8) надання майданчиків і площ для проведення занять, тренувальних заходів і оздоровчих практик; 9) розробка пропозицій до державних програм, законодавчих актів, спрямованих на розвиток і удосконалення громадського суспільства в Україні, Євросоюзі та інших країнах, сприяння втіленню їх у життя, і т.і. CFE-UA сприятиме співробітництву вчених та виробників хімічної та харчової промисловості України з EFCE для загального розвитку хімічної та харчової промисловості.

Інноваційні технології й наукові розробки: 1) Розроблені принципові рішення випарних водо- і повітроохолоджувачів непрямого типу з пониженою межею охолодження. Нові рішення дозволяють понизити межу випарного охолодження середовищ в охолоджувачах-чилерах від температури мокрого термометра повітря, що поступає в охолоджувач, до температури точки роси. Насадка тепло-масообмінних апаратів плівкового типу виконана на основі багатоканальних композицій з полімерних матеріалів. Запропонована модель, що описує ефективність процесів спільного тепло-масообміну у випарних водоохолоджувачах – градирнях і низькотемпературних чилерах. Виконаний, на підставі отриманих експериментальних даних по ефективності процесів тепло-масообміну, порівняльний аналіз можливостей розроблених водоохолоджувачів, що підтвердив високу ефективність нових рішень (розробки ОНПУ, автори Денисова А.Є., Дорошенко О.В. одноосібно та у співавторстві з магістрами та аспірантами).

Моделювання як інструмент інноваційного розвитку: 1) Визначені аспекти комп’ютерного моделювання процесів, що протікають при утворенні гелів харчових плівкоутворюючих. Наведені карти поверхнево-потенційної енергії димерів уронатних полісахаридів та основні характеристики стійких конформерів високогулуронатного альгінату натрію та пектину низькоетерифікованого амідованого  дозволяють у достатній мірі адекватно відобразити етапи формування реальних колоїдних розчинів у процесі золь-гель перетворення. Результати роботи стали науковим підґрунтям для розробки технології харчових покриттів, що самоорганізуються за стадартних умов та біодеградують (розробки Дніпровського НУ імені Олеся Гончара, автори Кондратюк Н.В., Оковитий С.І., Пивоваров Є.П. одноосібно та у співавторстві з магістрами). 

Енерго- та ресурсозбереження як задачі та технології інновацій: 1) Ефективнa рекуперація тепла має першорядне значення для вирішення проблеми ефективного використання енергії та подальшого скорочення споживання палива і викидів парникових газів. Для вирішення цієї проблеми можна використовувати різні стратегії, але для всіх підходів потрібно ефективне теплообмінне обладнання (розробки НТУ «ХПІ», автори Товажнянський Л.Л., Капустенко П.О., Арсеньєва О.П. одноосібно та у співавторстві). 2) Вирішення сучасних високоефективних науково-обгрунтованих задач теорії та практики для процесів ідентифікації-класифікації та утилізації-модифікації поліолефінів як полімерної частки твердих побутових відходів (ТПВ). Розроблені методи ідентифікації-класифікації сировини – полімерної частки твердих побутових відходів, а також методи контролю властивостей вторинних полімерів з метою вибору науково-обгрунтованих методів переробки та утилізації-модифікації вторинних полімерів; розробки необхідних технологічних схем для різновидів вторинних полімерів і устаткування для переробки полімерних відходів у вироби нового асортименту; вибору підприємств для реалізації утилізації полімерів і виду енергетичних ресурсів для втілення цих проектних рішень (розробки Бухкало С.І.).

Інноваційні заходи для оцінки екологічної безпеки підприємств утилізації-модифікації полімерної частки ТПВ: 1) Дослідження спрямовані на вивчення таких питань, як виявлення механізмів ідентифікації синергетичних процесів, їх наукового обґрунтування та розробка синергетичних моделей утилізації-модифікації значної полімерної частки твердих побутових відходів. При цьому враховувалися фактори зміни фізико-хімічних, фізико-механічних, молекулярних та інших властивостей поліолефінів у процесі їх первинної експлуатації.

Історія журналу

З 1961 року у ХПІ видається збірник наукових праць «Вісник Харківського політехнічного інституту». У 2001 р. пройшла реорганізація Вісника. У зв’язку з наказом ректора № 158-1 від 07.05.2001 року «Про упорядкування видання Вісника НТУ «ХПІ», збірник був перейменований у Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Одночасно була створена Координаційна рада, до якої ввійшли відповідальні редактори тематичних редколегій на чолі з ректором університету. У цей же час було затверджено «Порядок опублікування статей у Віснику НТУ «ХПІ», який передбачав необхідність відповідальним редакторам тематичних редколегій забезпечити виконання вимог ВАК України до тематичних видань. Серія «Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів» Вісника НТУ «ХПІ» створена у 2009 році. Основна ціль видання – публікація наукових праць студентів, викладачів та співробітників вищих навчальних закладів, що сприяють розвитку технологій інноваційного навчання та науково-технічної творчості студентів; безперервному розвитку аудиторії як база фундаментальних та професійних знань, так і організаційних навиків, в процесі інноваційного проектування та розробки технологічних об'єктів різного рівня складності. Головний редактор – кандидат технічних наук, чл.-кор. НАН вищої освіти України, професор кафедри інтегрованих технологій, процесів та апаратів Бухкало Світлана Іванівна.