Подання

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Керівництво для авторів

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ І ПОРЯДОК ПОДАННЯ СТАТЕИ У ВІСНИК НТУ «ХПІ» .ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ.

1. Обсяг статті – не менше 4 с., оформлених у редакторі Microsoft Word. На останній сторінці розміщуються відомості про авторів.

2. Мова – українська, російська, англійська.

3. Параметри сторінки: Розмір паперу – А4, 210´297 мм. Орієнтація – книжкова. Сторінки – дзеркальні поля. Поля: верхнє – 2,3 см; нижнє – 2,6 см; усередині – 2,2 см; зовні – 1,7 см; перепліт – 0 см. Розрізняти колонтитули парних і непарних сторінок. Відстань від краю до верхнього колонтитула – 1,6 см, до нижнього колонтитула – 1,6 см.

4. Розмітка сторінки: Основний текст статті, включаючи список літератури, оформлюється в 2 колонки рівної ширини з проміжком між колонками в 0,5 см; УДК, автори, назва статті, анотація, відомості про правовласника (правовласників), реферати та відомості про авторів – у одну колонку.

5. Шрифт «Times New Roman». Розмір: у основному тексті – 10; у підрисункових підписах, назвах таблиць, таблицях і написах у рисунках – 9; у відомостях про правовласника (правовласників), анотаціях і списках літератури – 8.

6. Оформлення абзаців (крім зазначених окремо): вирівнювання – по ширині; відступ першого рядка – 0,75 см; інтервал – одинарний; заборона висячих рядків.

7. Не використовувати нумеровані списки, замінюючи їх нумерацією абзаців.

8. Не використовувати автоматичні переноси і переноси, проставлені вручну за допомогою дефіса. Дозволено використання «м’яких» переносів (поєднання клавіш < Ctrl + мінус >).

9. Розрізняти дефіси і тире. Використовувати тільки «коротке тире» (< Alt + «сірий» мінус >), у тому числі для відображення символу «мінус» і при вказівці діапазонів: –232, С. 1–17; [2–7]; у 2001–2005 рр.; на рис. 1, а– в; у табл. 1–3 і т. п. При вказівці діапазону, межі якого позначені числами або літерами, тире НЕ облямовувати пробілами; у інших випадках перед і після тире вставляти один пробіл (наприклад, «у вересні – листопаді», де межі записано словами).

10. При записуванні порядкових числівників за допомогою арабських цифр і змінних указувати літерне нарощування закінчення, не допускаючи його перенесення в новий рядок. Для з’єднання значення числівника і нарощуваного літерного закінчення використовувати «нерозривний дефіс» (< Ctrl + Shift + мінус >), але не звичайний дефіс (наприклад, 7-го, k-й).

11. Відповідно до ДСТУ 365.1–97 значення фізичної величини і одиницю виміру (у тому числі % і ºC) обов’язково розділяти пробілом, використовуючи для цього «нерозривний пробіл» – поєднання клавіш < Ctrl + Shift + пробіл > (2 м, 15,5 кг, 30 %, 36,6 ºC). Винятки становлять позначення у вигляді знака, піднятого над рядком, перед яким пробіл не ставиться (наприклад, при зазначенні розміру плоского кута в градусах, хвилинах, секундах – 15º, 5'12").

12. Розділяти пробілами ініціали, прізвище та ініціали, а також кількісні числівники в цифровому запису (наприклад, у запису номера) і попередній (іноді наступний) текст, не допускаючи при цьому їх розміщення в різних рядках. Для поділу використовувати «нерозривний пробіл» (С. 13, 120 с., рис. 2, табл. 1, п. 4, № 121, Т. Г. Шевченко).

13. Використовувати стандартні скорочення слів, орієнтуючись на ДСТУ 3582–2013, ГОСТ Р 7.0.12–2011 та міждержавний стандарт ГОСТ 7.11–2004. Допускається використання загальноприйнятих і нестандартних скорочень, побудованих відповідно до зазначених стандартів.

14. Повинні бути наявні 3 анотації (українською, російською та англійською мовами), у яких стисло подаються результати роботи, що включають вступ, мету і завдання статті, методи вирішення, отримані результати, висновок (у явному або неявному вигляді). Після кожної анотації наводяться ключові слова (6–10 слів або словосполучень). Обсяг кожної анотації – не менше як 1800 знаків. Використання скорочень і абревіатури в анотаціях заборонено. Анотації повинні бути:

  • · інформативними (не містити загальних, нічого не значущих слів; наприклад, «у статті розглядається»);
  • · змістовними (відображати основний зміст статті і результати дослідження);
  • · структурованими (слідувати логіці подання матеріалу в статті);
  • · англомовна анотація має бути написана якісною англійською мовою;
  • · використовувати англомовну спеціальну термінологію.

 

СТРУКТУРА СТАТТІ ТА ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ

1. Код УДК (притискується до лівого поля) і в цьому ж рядку притиснутий до правого поля DOI (у разі його наявності). Одна колонка; інтервал перед – 6 пт. Індекс doi набирається напівжирним шрифтом.

2. Інформація про авторів мовою статті – у один рядок через кому. Форматування: одна колонка; відступ зліва 0,75 см; відступ першого рядка – 0; вирівнювання по лівому краю; інтервали перед і після 12 пт; усі літери великі; напівжирний курсив. Спочатку вказуються ініціали, а потім – прізвища авторів. Для примусового переходу до нового рядка використовувати < Shift + Enter > (але не < Enter >).

3. Назва статті. Форматування: одна колонка; відступ зліва 0,75 см; відступ першого рядка – 0; вирівнювання по лівому краю; інтервал після – 12 пт. Набирається великими літерами напівжирним шрифтом. Якщо в назві статті необхідний примусовий перехід до нового рядка, використовувати < Shift + Enter > (але не < Enter >). Уникати використання абревіатури, за винятком тієї, що має загальноприйнятий англійський аналог.

4. Анотація мовою статті (обсяг див. вище п. 14 розділу «Загальні вимоги»). Форматування: одна колонка; відступи (у тому числі першого рядка) – 0; шрифт 8 пт.

5. У новому абзаці (одна колонка; відступ першого рядка 0,75 см; інтервал: після 9 пт; шрифт 8 пт) наводиться список ключових слів мовою статті (6–10 слів або словосполучень), що починається із завершуваного двокрапкою поєднання слів Ключові слова: (Ключевые слова: або Keywords:). Самі ключові слова напівжирним шрифтом не виділяються.

6. Далі двічі наводиться інформація з пунктів 2–5 двома з трьох мов (українською, російською, англійською) за винятком мови статті у зазначеному порядку. Форматування – те ж, що і в пунктах 2–5 за винятком інформації про авторів – інтервали перед і після 0 пт.

7. Для зазначення відомостей про правовласника (правовласників) у нижній частині першої сторінки помістити об’єкт-напис із прив’язкою його до першого абзацу (УДК). Висота напису – 0,8 см, ширина – 17,1 см; положення по вертикалі – 24,23 см; без контуру. Внутрішні поля напису: верхнє – 0,1 см, решта – 0. Шрифт – 8 пт. Вирівнювання – по правому краю. Відомості про правовласника (правовласників) записуються мовою, якою написана стаття, у наступному форматі: авторський знак, ініціали та прізвища авторів, рік видання без крапки наприкінці

8. Основний текст статті (2 колонки) з обов’язковим урахуванням вимог п. 3 постанови Президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1, відповідно до яких стаття повинна містити «постановку проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх до- сліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується дана стаття; формулювання цілей статті (постановку завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку». Окремі розділи статті виокремлюються напівжирним шрифтом (наприклад, Вступ, Аналіз стану питання, Аналіз основних досягнень і літератури, Існуючі методи розв’язання задачі, Мета роботи (дослідження), Постановка задачі (проблеми), Методи дослідження, Результати чисельного моделювання, Висновки і т. п.). Не допускати наявності порожніх місць у нижніх частинах сторінок, а також при переході від двох колонок до однієї.

9. Список літератури (2 колонки; шрифт 8 пт). Починається зі слів Список літератури, Список литературы або References, набраних як окремий абзац напівжирним шрифтом (вирівнювання – по центру без відступів; інтервал перед – 9 пт, після – 6 пт). Кожна позиція в списку літератури оформлюється як окремий абзац. Форматування: по ширині; без відступів; перший рядок – виступ 0,5 см; інтервали перед і після 0 пт; табуляція 0,5 см. Нумерація позицій у списку літератури – відповідно до порядку, у якому здійснювалися посилання. Номер задається цілим числом із точкою після нього і відокремлюється від наступного тексту символом табуляції. Не допускати відриву ініціалів від прізвища автора, позначення тому, випуску або номера від наступного числа (вип. 7), а також кількості сторінок від скорочення «с.» або «С.» (використовувати в цьому випадку нерозривний пробіл – < Ctrl + Shift + пробіл >). Опис літературних джерел здійснювати у відповідності до ДСТУ 8302:2015. При цьому розділові знаки «. –» і «//» замінюється крапкою, притиснутою до попереднього тексту, у перших відомостях про авторство зазначаються дані про всіх авторів, а другі відомості про авторство є обов’язковими тільки при відсутності перших відомостей. Якщо авторів більше трьох, то в перших відомостях про авторство після прізвищ перших трьох із них можна вказати «та ін.» («и др.», «et al.»), але це допускається тільки у випадку дуже великої кількості співавторів. При наявності других відомостей про авторство вони відокремлюються від попереднього тексту розділовим знаком «/», вирізненим з обох боків пропусками. Список літератури повинен містити не менше 12 джерел інформації, причому бажано посилатися на публікації останніх 5 років (не менше трьох посилань). Самоцитування обмежується трьома посиланнями. На всі позиції у списку літератури мають бути посилання в тексті статті, які подаються номером джерела інформації, записаним у 3 квадратних дужках (наприклад, [11]; у [14, 16, 22–25]; див. [11, с. 5]). Правила і приклади оформлення списку літератури див. на сайті.

10. Безпосередньо після списку літератури має бути приведений його другий варіант (2 колонки; шрифт 8 пт) у транслітерації латиницею, оформлений в стилі, наближеному до стилю Harvard. Він розміщується після слів References (transliterated), набраних як окремий абзац напівжирним шрифтом (вирівнювання – по центру без відступів; інтервал перед – 9 пт, після – 6 пт). Правила і приклади оформлення другого варіанту списку літератури див. на сайті. Для транслітерації кириличних текстів можуть бути використані автоматичні конвер- тори https://www.slovnyk.ua/translit.php або http://translit.kh.ua/ (Українська транслітерація – онлайн конвертор) та http://translit.ru/ (Транслит по-русски) для текстів українською та російською мовами відповідно. При цьому повинен бути вибраний варіант транслітерування BGN. Якщо в описі літературного джерела є складові, записані різними мовами (наприклад, автори та назва статті російською мовою у виданні українською мовою), то ці частини конвертуються окремо. Літературні джерела, видані мовами, алфавіти яких базуються на латиниці, описуються мовою-оригіналом із використанням обраного стилю подання. Особливості стилів для References (transliterated) і приклади опису джерел інформації з їх використанням наведено на сайті Вісника НТУ «ХПІ».

11. Дата надходження статті до редколегії (2 колонки). Вирівнювання – по правому краю; інтервал перед – 9 пт; шрифт – 8 пт, курсив. Дату задавати після слів «Надійшла (received)» або (для російськомовної статті) «Поступила (received)», або (для англомовної статті) «Received» двома двозначними (число і місяць) і одним чотиризначним (рік) числами, розділеними крапками. Крапку наприкінці не ставити.

12. Наприкінці після порожнього рядка і рядка, що містить текст «Відомості про авторів / Сведения об авторах / About the Authors» (форматування: по центру; інтервал після – 9 пт; шрифт 10 пт, курсив; 1 колонка) наводяться відомості про авторів українською мовою (1 колонка). Кожен запис оформлюється як окремий абзац і містить таку інформацію: прізвище, ім’я та по батькові (без скорочень), далі через тире – науковий ступінь (без скорочень), учене звання (без скорочень), місце роботи (без скорочень), посада (без скорочень); місто, країна; ORCID; e-mail. Безпосередньо після прізвища, імені та по батькові, записаних українською мовою, у круглих дужках наводиться їх написання російською і через кому англійською мовами в зазначеному порядку у формі, що фігурує в міжнародних інформаційних системах. Прізвища, імена та по батькові авторів записуються напівжирним курсивом. Форматування абзаців: вирівнювання – по ширині; відступ першого рядка – 0,75 см; шрифт – 10 пт.

ОФОРМЛЕННЯ ФОРМУЛ, РИСУНКІВ І ТАБЛИЦЬ

  • · У зв’язку з тим, що корпорація Microsoft, починаючи з версії Word 2007, видалила редактор MS Equations, конструювання формул здійснювати виключно за допомогою вбудованого в MS Word редактора формул (поєднання клавіш < Alt + = >). При цьому використовувати розмір шрифту 10 пт в основному тексті та 9 пт у таблицях, написах у рисунках, підрисункових підписах і назвах таблиць. Як виняток на розсуд редколегії серії дозволяється використання редактора MS Equations за умови оформлення формул у цьому редакторі у всіх статтях збірника і розміщення інформації про це на сайті серії.
  • · Латинські літери в іменах змінних набираються курсивом, символи кирилиці, грецькі літери, позначення функцій (наприклад, , ), математичні скорочення ( , тощо), записані латиницею слова або скорочення (у тому числі нижні або верхні індекси), які не є позначенням змінних (наприклад, ), і звичайні символи (знаки операцій, цифри, дужки тощо) – прямим шрифтом. Для набору імен матриць і векторів використовувати напівжирний шрифт ( , , , ). Забороняється набирання елементів формул (зокрема, позначень змінних) всередині текстових рядків інакше, ніж за допомогою вбудованого редактора формул.
  • · Якщо формула має номер, то вона записується в окремому рядку, а номер зазначається в круглих дужках і притискається до правого краю без порушення центрування формули. При цьому формула повинна розміщуватися всередині таблиці з прихованими межами, яка має один рядок і три стовпці (форматування: заборона автопідбору розмірів по вміст 4 ширина таблиці 8,3 см у випадку розміщення формули в колонці й 17,1 см у разі неможливості розміщення формули в колонці і запису її по всій ширині сторінки.
  • · При наявності розділового знаку (крапка, кома, крапка з комою тощо) після формули, записаній в окремому рядку, він повинен розміщуватися всередині формули.
  • · У разі необхідності розміщення декількох формул у послідовних рядках тексту створюється таблиця з необхідною кількістю рядків. При цьому в першому рядку цієї таблиці верхнє поле комірок задається рівним 0,3 см, а в усіх інших – 0 см.
  • · Якщо формула, що записана в окремому рядку, є частиною речення, яке продовжується після неї (наприклад, відомості про елементи формули, розміщені після слова «де» або «где» чи «where»), то продовження речення оформлюється у вигляді абзацу без відступу першого рядка. Якщо при цьому продовженням тексту є відомості про елементи формули, розміщені після слова «де» («где») кожне в окремому рядку, то після слова «де» («где») повинен бути вставлений символ табуляції із відступом 0,75 см. Якщо відомості про елементи формули записуються в новому абзаці для кожного пояснення, то, починаючи із другого пояснення, кожен такий абзац оформлюється звичайним чином (відступ першого рядка 0,75 см); наприклад: (23) де – пояснення 1 (змінна, позначена латинською літерою, – курсив; як нижній індекс використане скорочення англійського слова – прямий шрифт); – пояснення 2 (вектор – напівжирний шрифт; верхнім індексом позначена операція транспонування, тобто використано скорочення, записане латиницею, – прямий шрифт); – пояснення 3 (матриця – напівжирний шрифт); – пояснення 4 (змінна, позначена грецькою літерою, – прямий шрифт).
  • · Формула може розриватися із її записуванням у декілька рядків у відповідності до прийнятих в математиці правилами, а саме після знаку математичної операції з повторюванням цього знаку в наступному рядку. Номер у цьому разі проставляється на рівні останнього рядка формули.
  • · Заборонено набирати позначення окремих елементів формул і короткі формули без використання вбудованого редактора формул.
  • · Рисунки мають бути вставлені як об’єкти або створені як ПОЛОТНО в редакторі Microsoft Word у вигляді окремого абзацу (форматування: по центру; без відступів; інтервали перед і після – по 6 пт; не відривати від наступного). Розташування поверх тексту заборонено. Палітра – чорно-біла. Усі рисунки (у тому числі, якщо він один) нумеруються (без крапки після номера) у підрисункових підписах (Рис. 1), а в посиланні слово «рисунок» скорочується («на рис. 1 …», «див. рис. 2»). Назва рисунка (якщо вона є) записується в прідрисунковому підпису після його номера. Якщо у під рисунковому підпису у запису слова «рисунок» здійснене скорочення, то після номера рисунка (перед назвою) ставляться крапка і пробіл (наприклад, Рис. 2. Назва). У разі невикористання скорочення номер рисунка і назва розділяються символом «тире», по обидві сторони від якого ставиться по одному пробілу (наприклад, Рис. 2 – Назва). Підрисунковий підпис оформлюється із вирівнюванням по центру; шрифт – 9 пт; інтервали перед і після – по 6 пт. Частини рисунка позначаються зазначеними під ними літерами а, б, … без дужки курсивним шрифтом. У такому разі в підрисунковому підпису повинні бути наведені пояснення, що стосуються частин рисунка (див. приклад на сайті). При посиланні в цьому випадку зазначається номер рисунка та (після коми і пробілу) – літера або діапазон літер (у курсивному накресленні), що відповідає частині рисунка. Розмір символів усередині рисунків не повинен бути більшим від розміру символів основного тексту. Для оформлення текстових фрагментів (написів) використовувати розмір шрифту 9 пт. Усі елементи рисунка, включаючи написи, повинні бути згрупованими. На всі рисунки повинні бути посилання в тексті статті.
  • · Тексти в клітинках таблиці оформлюються розміром шрифту 9 пт. Усі таблиці (навіть якщо вона одна) нумеруються в заголовку, який розміщується над таблицею і складається зі слова «Таблиця» і номера (без крапки). Форматування: шрифт – 9 пт; вирівнювання – по центру; відступи – 0; інтервал перед – 9 пт; після – 6 пт; не відривати від наступного. Товщина ліній таблиці (крім її шапки) 0,5 пт, товщина ліній шапки 1 пт. Таблиця може мати назву, яка вказується в заголовку. Номер таблиці і її назва роз- діляються символом «тире» із пробілами по обидві боки. Згідно з ДСТУ 3008:2015 «Інформація і документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» при перенесенні частини таблиці на наступну сторінку (у іншу колонку) над її продовженням записується заголовок «Продовження таблиці» або «Кінець таблиці», у якому після пробілу зазначається номер таблиці (форматування: див. вище, але з вирівнюванням по лівому краю і відступом першого рядка 0,75 см). При цьому у шапку першої частини таблиці додається рядок з номерами колонок, а як шапка продовження таблиці використовується саме цей рядок. Посилання на таблицю подібне посиланню на рисунок («в табл. 2»). Після таблиці обов’язково вставляється порожній рядок (за винятком випадку, 5 коли цей рядок переходить на наступну сторінку або в наступну колонку). На всі таблиці повинні бути посилання в тексті статті.
  • · Рисунки і таблиці не повинні виходити на поля колонки або сторінки.
  • · Не допускати наявність таблиць і рисунків, на які відсутні посилання в тексті. Таблиці та рисунки не повинні зустрічатися в тексті раніше першого посилання на них.
  • · Допускається розміщення рисунка (таблиці) разом із підрисунковим підписом (заголовком таблиці) по всій ширині сторінки. У цьому випадку відповідний фрагмент оформлюється в одну колонку, а відформатований у 2 колонки текст над і під рисунком (таблицею) переходить із колонки в колонку зліва направо (але не зверху вниз).

ЗАКІНЧЕННЯ ПРИ ЦИФРОВОМУ ЗАПИСУВАННІ ЧИСЛІВНИКІВ

  • · При цифровому записуванні числівників за допомогою римських цифр, при записуванні календарних чисел, а також при кількісних числівниках закінчення (нарощування) не дописується (у XX столітті, 12 січня 2015 року, 1 квітня, 20 біт, елементів; але не у XX-му столітті, 12-го січня 2015-го року, 1-го квітня, 20-ть біт).
  • · Якщо словесний запис порядкового числівника закінчується двома голосними, приголосною або літерою «й» чи «ї», то нарощування складається з однієї літери (український текст: «5-й біт», «з 7-ї колонки», «6-м рядком», «10-ю літерою», « -м бітом»; російський текст: «7-я позиция», «22-ю точку», «5-м элементом», «7-й столбец», « -й бит»).
  • · Якщо словесний запис порядкового числівника закінчується приголосною і голосною, то нарощування має дві літери (український текст: «7-ма цифра», «225-го символу», «22-гу точку», « -ту літеру», « -го елемента»; російський текст: «7-го компонента», « -го символа», «7-му блоку). Для наведених прикладів помилковий запис: ««7-ома цифра», «225-ого символу», «22-у точку», « -у літеру», « -ого елемента, 7-ого компонента», « -ого символа», «7-ому блоку».
  • · Якщо перша частина слова із числовим значенням записується цифрами, то кінцева частина приєднується нерозривним дефісом: 8-бітовий (але не 8-ми бітовий і не 8 бітовий).

ДО РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ ПОДАЮТЬСЯ:

1. Заявка (зразок наводиться нижче) з телефонами і підписами ВСІХ авторів.

2. Акт експертизи про можливість опублікування у відкритій пресі.

3. Рецензія, що підписана доктором або кандидатом наук (не нижче наукового ступеня та вченого звання авторів) з обов’язковим відображенням умов п. 3 постанови Президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1.

4. Текст статті на білому папері формату А4, надрукований на лазерному принтері (остання сторінка підписується всіма авторами; сторінки нумеруються автоматично в нижньому колонтитулі).

5. Електронна версія макету статті. Файл іменувати записаним латиницею прізвищем першого співавтора (з можливим номером, якщо подається декілька статей) із вказівкою після пробілу кількості сторінок у статті (наприклад, «Kovalenko 7.doc», «Vakulenko1 5», «Vakulenko2 5»).

6. Для статті, написаної англійською або німецькою мовою, обов’язковим є надання україно- або російськомовного варіанту в електронному та друкованому вигляді.

 

ЗАЯВКА

Просимо прийняти статтю на 8 сторінках для опублікування у Віснику Національного технічного університету «ХПІ», серія «Системний аналіз, управління та інформаційні технології».

статті: Використання методів статистичного аналізу при обробці даних опитування населення

Інформація про авторів:

1. Іванов Лев Вадимович Науковий ступінь: доктор фізико-математичних наук Вчене звання: професор Посада і місце роботи: директор акціонерного товариства «Соціо» Населений пункт: м. Київ Держава: Україна Телефон: (050) XXX-XX-XX ORCID: https://orcid.org/0000-0001-2345-6789 e-mail: IvLV@mail.ua

2. Петров Віктор Степанович Науковий ступінь: кандидат технічних наук Вчене звання: доцент 6 Посада і місце роботи: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», доцент кафедри ??????????? Населений пункт: м. Харків Держава: Україна Телефон: (050) XXX-XX-XX ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1825-0097 e-mail: petrov@inbox.ua

3. Тишков Владислав Сергійович Науковий ступінь: відсутній Вчене звання: відсутнє Посада і місце роботи: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», студент Населений пункт: м. Харків Держава: Україна Телефон: (050) XXX-XX-XX ORCID: https://orcid.org/0000-0001-2345-6008 e-mail: vladislavtish@gmail.com

Не заперечуємо проти несуттєвої зміни тексту, обумовленої необхідністю форматування при створенні макету збірника.

Повідомлені про те, що опубліковані статті розміщуються у вільному доступі в світовій інформаційній мережі.

Оплату гарантуємо.

До заявки додаємо:

1. Акт експертизи про можливість відкритого друку.

2. Рецензію з рекомендацією до опублікування.

3. Текст статті.

4. Електронну версію макету статті.

5. ________________ Л. В. Іванов

________________ В. С. Петров

 ________________ В. С. Тишков

Дата

Положення про конфіденційність

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.