ВПЛИВ ДЕЯКИХ ЕКЗОГЕННИХ СПОЛУК НА ПРОЛІФЕРАТИВНУ АКТИВНІСТЬ ПРОДУЦЕНТІВ У БІОТЕХНОЛОГІЇ

Автор(и)

  • Iryna Bielykh Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Ukraine https://orcid.org/0000-0002-6637-2232
  • Serhii Samoilenko Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4742-7303
  • Nadia Larintseva Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Ukraine https://orcid.org/0000-0001-5169-2682
  • Igor Vysekantsev Інститут проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.20998/2220-4784.2018.18.12

Ключові слова:

озон, озонід, антибіотики, бактерії, мікроорганізми, екзогенні речовини

Анотація

У даній роботі було вивчено сумісний вплив екзогенних речовин (сумісний вплив озоніду та антибіотиків) на бактерії Escherichia coli та Staphylococcus aureus. В експерименті використовували антибіотики різних класів (канаміцин, ерітроміцин, бензилпеніциллін, цефтриак­сон і цефазолін), які мають різні механізми дії, що пошкоджують бактеріальні клітини. Інтерес до вивчення поєднаного впливу озонідів і антибіотиків на бактерії ґрунтувався на даних літератури і власних результатах, одержаних раніше. Для цієї серії експериментів ми виб­рали оптимальну концентрацію озоніду, що не викликає загибелі бактеріальних клітин  – 0,35–0,57 мкг/мл. Збільшення проліферативної активності мікроорганізмів під дією озону можливо використовувати для нарощування їх біомаси та збільшення виходу біологічно-акти­вних речовин. Концентрація антибіотиків становила 10-4–10-2 г/мл. При інкубування з озонідом мінімальна бактеріальна концентрація антибіотиків підвищувалася, відповідно від 10-3 до 10-1 г/мл. При вивченні поєднаного впливу антибіотиків і озоніду на бактерії, встанов­лено, що озонід частково інактивує антибіотики, при цьому мінімальна бактерицидна концентрація антибіотиків підвищується в серед­ньому на один порядок. Ингібуючий вплив озоніду на бактерицидні властивості антибіотиків необхідно враховувати в розробці схем озонування для інактивації патогенних мікроорганізмів, які викликають контамінацію біологічного матеріалу.

Біографії авторів

Iryna Bielykh, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

кандидат біологічних наук, доцент кафедри біотехнології, біофізики та аналітич­ної хімії

Serhii Samoilenko, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

кандидат технічних наук, доцент кафедри біотехнології, біофізики та аналіти­чної хімії

Nadia Larintseva, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

старший викладач кафедри біотехнології, біофізики та аналітичної хімії

Посилання

Achen M., Yousef A. E. Efficacy of ozone against Escheric¬hia coli 0157:H7 on apples. J Food Sci. 2001. Vol. 66, № 9, рр. 1380–1384.

Belyih I. A., Vysekantsev I. P., Grek A.M., Sakun A.V., Maruschenko V.V. Toksicheskoe deystvie ozona na bakterii Escherichia coli. Sovremennyie problemyi toksikologii. 2009, no. 1, рр. 48–53.

Bielykh I. A., Vysekantsev I. P., Grek A. M., Sakun A. V., Maruschenko V. V. Toksicheskoe deystvie ozona na mikroorganizmyi Staphylococcus aureus, drozhzhepodobnyie gribyi Candida albicans i sporovyie formyi Bacillus subtilis. Sovremennyie problemyi toksikologii. 2010, no. 2–3, рр. 45–49.

Grechko V. N., Kozhuhov M. V., Reshetnikov A. S. Vliyanie gazoobraznogo ozona na chuvstvitelnost ranevoy mikrofloryi k antibakterialnyim preparatam. Vestnik fizioterapii i kurortologi. 2008, no. 5, pp. 82–83.

Belyanin I. I., Martynova L. P., Shmelev E. I. Izmenenie ustoychivosti k izoniazidu i rifampitsinu polirezistentnogo shtamma mikobakterii tuberkuleza posle obrabotki rastvorennyim ozonom. Problemyi tuberkuleza. 2002, no. 1, pp. 46–48.

Dikiy I. L., Holupyak I. Yu., Sheveleva N. E., Stegniy M. Yu. Mikrobiologiya. Кharkov: Prapor, 1999. 417 p.

Labinskaya V.S. Mikrobiologiya s tehnikoy mikrobiolog-icheskih issledovaniy. M.: Meditsina, 1978. 394 p.

Bielykh I. A., Zinchenko V. D., Vysekantsev I. P. Stimuliru-yuschee deystvie malyih doz ozona na rost mikroorganiz-mov. Problemyi kriobiologii. № 4. 2004, pp. 41 – 45.

Pozdeev O. K. Meditsinskaya mikrobiologiya Pod red. akad. RAMN Pokrovskogo V.I. M.: GEOTAR MED., 2001. 768 p.

Lakin G. F. Biometriya. M.: Vyisshaya shkola, 1980. 234 p.

Matus V. K., Martynova M. A., Skorinko E. V. Biolog-icheskie membranyi. 1999. Т. 16, pp. 50–56.

Mashkovskiy M. D. Lekarstvennyie sredstva, 16-e M.: No-vaya volna, 2012, 1216 p.

Razumovskiy S. D., Zaikov G. E. Ozon i ego reaktsii s or-ganicheskimi soedineniyami. M.: Nauka, 1974. 322 p.

De Morini D. M., Abu-Shakra A., Felton C. F. et al. Muta-tion spectra in salmonella of chlorinated, or ozonated drink-inh water extracts: comparison to MX. Entironmental and molecu¬lar Mutagenesis. 1995. Vol. 26, no. 4, pp. 270–285.

Konev S. V. Strukturnaya labilnost membran i regulya-tornyie protsessyi. Minsk: Nauka i tehnika, 1987. 240 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-01