ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ РАДІОПОГЛИНАЮЧОЇ КЕРАМІКИ

Автор(и)

  • Георгій Лісачук Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-7157-9115
  • Руслан Кривобок Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-2334-4434
  • Артем Захаров Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-0120-8263
  • Валентина Волощук Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-2120-3088
  • Микита Майстат Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна http://orcid.org/0000-0002-1875-3946
  • Василь Сарай Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-8058-9211

DOI:

https://doi.org/10.20998/2220-4784.2021.02.02

Ключові слова:

радіопоглинання, композиційна кераміка, двошарова плитка, карбід кремнію, водопоглинання, відкрита поруватість, уявна густина, рентгенофазовий аналіз, коефіцієнт передачі, коефіцієнт відбиття

Анотація

Об'єктом роботи є технологія виготовлення радіопоглинаючої кераміки на основі облицювальної плитки з додаванням карбіду кремнію. Для визначення фізичних властивостей використовувався метод гідростатичного зважування у воді. Визначали також рентгенофазовий аналіз та спектральні характеристики – коефіцієнти передачі та відбиття, у діапазоні частот 25,8 - 37.5 ГГц. Плитка складетеся з двох шарів. Спочатку окремо отримують прес-порошок для I і II шару з сировинних матеріалів в заданій кількості, які зважували, зволожували, мололи в шаровому млині; шлікер висушували в сушильній шафі потім подрібнювали та пропускали крізь відповідне сито. Зволожений прес-порошок для I шару, відважували та засипали в форму для пресування, після чого зволожений прес-порошок для II шару, відважували та досипали в форму для пресування. Отриманий сирець висушували. Напівфабрикат покривали поливою та ставили в сушильну шафу. Готовий напівфабрикат випалювали у силітовій печі. Виготовлена за розробленою технологією двошарова плитка з полив’яним покриттям характеризувалась наступними характеристиками: водопоглинання – 9,8 % уявна густина – 1,90 г/см3. Розроблену кераміку, згідно класифікації-ідентифікації, можна віднести до класу радіопоглинаючої кераміки.

Біографії авторів

Георгій Лісачук , Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

професор кафедри Технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна

Руслан Кривобок , Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

старший науковий співробітник Науково-дослідної частини, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна

Артем Захаров , Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

старший науковий співробітник Науково-дослідної частини, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна

Валентина Волощук , Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

аспірант кафедри Технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна

Микита Майстат , Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

аспірант кафедри Технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна

Василь Сарай , Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

аспірант кафедри Технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна

Посилання

Shevel D. M. Эlektromahnytnaia bezopasnost : Palmarium academic publishing, 2012. 512 р.

Davыdov B. Y., Tykhonchuk V. S., V. V. Antypov Byolohycheskoe deistvye, normyrovanye y zashchyta ot эlektromahnytnыkh yzluchenyi / pod red. Yu.H. Hryhoreva : Moskva : Эnerhoatomyzdat, 1984. 176 р.

Mynyn B. A. SVCh y bezopasnost cheloveka : Moskva : Sovetskoe radyo, 1974. 352 р.

Ivanov V. H., Dziundziuk B. V., Oleksandrov Yu. M. Okhorona pratsi v elektroustanovkakh : Kyiv: AT Oko, 1994. 227 р.

Kapura Y.A., Bakumenko B.V. Analyz metodov y sredstv zashchytы radyoэlektronnoi appara. Systemy obrobky informatsii. 2010. № 6, рр. 87–90.

Levytt B. Bleik Zashchyta ot эlektromahnytnыkh polei : Sankt-Peterburh: AST, Astrel, 2007. 448 s.

Shapyro D. N. Эlektromahnytnoe эkranyrovanye : Dolhoprudnыi: Dolhoprudnыi: Yzdatelskyi Dom «Yntellekt», 2010. 128 р.

Petrov V. M., Hahulyn V. V. Radyopohloshchaiushchye materialy. Neorhanycheskye materyalы. 2001. T. 37, №2, рр. 135–141.

Kunevych A. V., Podolskyi A. V., Sydorov Y. N. Ferrytы: Эntsyklopedycheskyi spravochnyk. Mahnytы y mahnytnыe systemы. Tom 1 : Sankt-Peterburh: Lyk, 2004. 361 р.

Razrabotka kompozytsyonnыkh pokrыtyi po keramyke, эkranyruiushchykh эlektromahnytnыe yzluchenyia / H.V. Lysachuk y dr. Vestnyk nauky y tekhnyky. 2005. – № 4 (23), рр. 55–60.

Vlyianye tokoprovodiashchykh dobavok na эlektrofyzycheskye svoistva oblytsovochnoi keramyky / H. V. Lysachuk ta in. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «Kharkivskyi politekhnichnyi instytut». 2005. № 25, рр. 163–166.

ASTM Diffraction data cards and alphabetical grouped numerical index of X-ray diffraction data. – Philadelphia, 1977.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-16 — Оновлено 2022-01-07

Версії