КОНСТРУКТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГОРИЗОНТАЛЬНОГО ПАРОГЕНЕРАТОРА ПГВ-1000
DOI:
https://doi.org/10.20998/2220-4784.2022.02.02Ключові слова:
горизонтальний парогенератор ПГВ-1000, математична модель, конструктивні характеристикиАнотація
У матеріалах статті розглянуто конструктивні характеристики горизонтальних парогенераторів ПГВ-1000 для АЕС ВВЕР. Парогенератор АЕС, зокрема парогенератор ПГВ-1000, є специфічною теплообмінною установкою. Цей агрегат разом з ядерним реактором і паровою турбіною є одним з основних устаткування багатоконтурних (двоконтурних) паротурбінних АЕС. Парогенератор виробляє робочу пару, використовуючи тепло, що розсіюється від активної зони реактора охолоджуючим середовищем і направляється на теплообмінну поверхню парогенератора. Парогенератори АЕС, з'єднуючи контури теплоносія і робочої речовини, однаково належать кожному з них. Теплопоглинаючим середовищем у парогенераторі є робоча речовина (вода, пара). Парогенератори АЕС типу ПГВ-1000 з водоводяними реакторами виробляють суху насичену пару. Вимога дотримання високої чистоти теплоносія обумовлена теплообмінними поверхнями таких парогенераторів з аустенітної нержавіючої сталі з електрополірованими поверхнями. Реактори ВВЕР не допускають кипіння теплоносія в активній зоні, тому температура теплоносія на виході з реактора (на вході в парогенератор) завжди нижче температури насичення, що відповідає тиску води в контурі теплоносія. Недогрів теплоносія до температури насичення (приблизно 25 ÷ 30 °С) гарантує виключення пароутворення навіть у найбільш завантажених каналах реактора. Конструктивні характеристики сучасних горизонтальних парогенераторів типу ПГВ-1000 різних модифікацій забезпечують високі техніко-економічні показники блоків АЕС з ВВЕР-1000 та високу ремонтопридатність, що дозволяє продовжити термін служби вітчизняних АЕС.
Посилання
Kirillov P. L., Yuriev Yu. S., Bobkov V. Р. (1984), Jadernye reaktory, teploobmenniki, parogeneratory: spravochnik po teplogidravlicheskim raschetam [Nuclear reactors, heat exchangers, steam generators: a guide to thermohydraulics], Energoatomizdat, Moscow, 296 p.
Ganchev B. G., Kalishevsky L. L., Demeshev R. S. (1990), Jadernye jenergeticheskie ustanovki [Nuclear power plants], Energoatomizdat, Moscow, 629 p.
Grigorieva V. A. (Ed.), Zorina V. M. (Ed.) (1989), Teplovye i atomnye jelektricheskie stancii [Thermal and nuclear power plants], Energoatomizdat, Moscow, 608 p.
Rassokhin N. G., Melnikov V. N. (1985), Parogeneratory, separatory i paropriemnye ustrojstva AJeS [Steam generators, separators and steam receiving devices of NPPs], Energoatomizdat, Moscow, 80 p.
Yefimov O. V., Pуlуpenko M. M. (2015), Konstrukcii', materialy, procesy i rozrahunky reaktoriv i parogeneratoriv AES [Designs, materials, processes and calculations of reactors and steam generators of nuclear power plants], NTU “KhPI”, Kharkiv, 268 p., ISBN 978-966-2426-00-7
Yefimov O. V. Pуlуpenko M. M, Potanina T. V., Kavertsev V. L. Нarkusha T. A. (2017), Reaktory i parogeneratory energoblokiv AES: shemy, procesy, materialy, konstrukcii', modeli [Reactors and steam generators of NPP power units: schemes, processes, materials, structures, models], LLC “In the case”, Kharkiv, 420 p., ISBN 978-617-7305-28-5.
Zeigler B. B. Theory of Modeling and Simulation / В. В. Zeigler, H. Praehofer, T. G. Kim. – Academic Press, 2000. – 510 p.
Shi L., Xu G.: Self-Adaptive Evolutionary Programming and Its Applications to Multi-Objective Optimal Operation of Power Systems. Electric Power Systems Research, 57, pp. 181–187, 2001.
Dudek G.: Algorytm genetyczny jako metoda optymalizacji doboru składu jednostek wytwórczych w systemie elektroenergetycznym. Materiały konferencyjne: „Algorytmy Ewolucyjne i Optymalizacja Globalna”, pp. 51–58, Lądek Zdrój 2000. Oficyna Wydawnicza Politechniki Warszawskiej, Warszawa 2000.
Miranda V., Srinivasan D., Proenca L.: Evolutionary Computation in Power Systems. Electrical Power and Energy Systems, Vol. 20, No. 2, pp. 89–98, 1998.
Luh P., Zhang D., Tomastik R.: An Algorithm for Solving the Dual Problem of Hydrothermal Scheduling. IEEE Trans. on Power Systems, Vol. 13, No. 2, pp. 593–600, 1998.
Tatiana Potanina. Symulacyine modelowanie funkcjonowania energobloku elektrowni atomowej z reaktorem WWER-1000 / Tatiana Potanina, Aleksander Efimow // Nauka i studia. – 2009. – № 2 (14). – pp. 59–69.
Pelih S. N. Baskakov V. Ye., Cyzelska T. V. Kompleksnyj kriterij effektivnosti algoritma manevrirovaniya moshhnost`yu reaktora WWER-1000 v peremennom rezhyme [A complex criterion of the efficiency of the algorithm for maneuvering with the power of a WWER-1000 reactor in a variable mode]. Publikaciyi Odes`kogo politexnichnogo universy`tetu, [Publications of Odessa Polytechnic University]. 2009. Vol. 2(32). P. 53–58.
Potanina T., Efimov A. Problem of optimal load distribution between power units on the power stations. MOTROL. Lublin. 2009. Vol. 11A. pp. 25–30.
Kuhtin D.I., Yefimov A.V., Potanina T.V., Garkusha T.A. Matematicheskie modeli sistem i oborudovaniya energoblokov elektrostancij dlya avtomatizirovannogo upravleniya rezhymami ih ekspluatacii. [Mathematical models of systems and equipment of power generating units for automated control of their operation modes] Visny`k Nacz. texn. un-ta «XPI»: Zb. nauk. pr. Ser. Gidravlichni mashyny ta gidroagregaty [Visnyk of Nat. Tech. University “KhPI”: Collection of scientific papers, Ser. Hydraulic machines and hydraulic units], 2015. No 45 (1154). pp. 96–104.
